Перейти до вмісту

Станіслав Войцеховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станіслав Войцеховський
пол. Stanisław Wojciechowski
Прапор
Прапор
Попередник:Габріель Нарутович
Наступник:Ігнацій Мосцицький
 
Народження:15 березня 1869(1869-03-15)
Каліш, Царство Польське, Російська імперія
Смерть:9 квітня 1953(1953-04-09) (84 роки)
Голомбки, біля Варшави, Польща Польська Народна Республіка
Поховання:Повонзківський цвинтар і катедра Івана Хрестителя (Варшава) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Варшавський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія:Польська народна партія «Пяст»d і Польська соціалістична партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб:Maria Wojciechowskad Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:Zofia Wojciechowska-Grabskad і Edmund Wojciechowskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону орден Золотої шпори Ланцюг ордена Білого лева орден Білого Орла Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі Хрест Незалежності Кавалер ордена Слона Cross of Liberty 1st Division, 3rd Class

CMNS: Станіслав Войцеховський у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Станіслав Войцехо́вський (пол. Stanisław Wojciechowski польська: [staˈɲiswaf vɔjt͡ɕɛˈxɔfskʲi]; 15 березня 1869, Каліш — 9 квітня 1953, Голомбки, поблизу Варшави) — польський політик, Президент Польщі в 1922–1926.

Замах

[ред. | ред. код]

15 березня 1923 року рішенням Ради амбасадорів у Парижі територію Галичини було визнано за Польщею. Це ставило хрест на будь-яких надіях на українську державність. Водночас поляки прагнули закріпити свою присутність у «Східній Галичині». Тому й організували «Східні торги» — велику економічну імпрезу, що мала спонукати до тісних торговельних стосунків між Польщею та її південно-східними сусідами. Особливий статус цієї події мав би підкреслити приїзд президента Польщі Станіслава Войцеховського.

Для Української військової організації «Східні торги» та присутність президента у Львові стали унікальною можливістю заманіфестувати на весь світ, що українці не погоджуються з підневільним статусом Галичини. Відтак було задумано виконати атентат на Войцеховського. З цієї нагоди організація виготовила дві бомби й підібрала двох бойовиків. Вони заздалегідь приїхали до Львова й кілька днів вивчали вулиці та закапелки міста. А 5 вересня, під час урочистого проїзду президента з ескортом вулицями Львова, під гучний крик збудженого натовпу «Нєх жиє!», в бік Войцеховського полетіла бомба. Замах вчинив студент Теофіл Ольшанський. І хоча вона не вибухнула, серед натовпу почалася паніка. А керівник польської держави покинув Львів. Усі значні заходи з нагоди «Східних Торгів» скасували. Польська поліція розцінила атентат як помсту за погроми поляками євреїв і притягнула до суду невинного Станіслава Штайґера. Тоді УВО організувала еміграцію Теофіла Ольшевського в Берлін і розголошення через пресу мети проведеного ним атентату.[1]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Зіновій Книш. Смерть Станіслава Собінського. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2020.