Владислав Врублевський
| Владислав Врублевський пол. Władysław Wróblewski | |
|---|---|
6-й прем'єр-міністр Королівства Польща
| |
| Попередник: | Юзеф Свежинський |
| Спадкоємець: | Іґнаци Дашинський як прем'єр-міністр Польської Республіки |
2-й директор Департаменту політичних відносин Королівства Польща
| |
| Попередник: | Войцех Ростворовськи |
| Спадкоємець: | Радзивіл Януш Францишек |
2-й Міністр закордонних справ Королівства Польща
| |
| Попередник: | Станіслав Грабінськи |
| Спадкоємець: | Тітус Філіпович |
| Народження: | 21 березня 1875 Краків |
| Смерть: | 19 серпня 1951 (76 років) Лодзь |
| Країна: | Австро-Угорщина Польща |
| Релігія: | католицька церква |
| Освіта: | Ягеллонський університет |
| Рід: | род Врублевскихd |
| Батько: | Wincenty Mikołaj Wróblewskid |
| Мати: | Waleria Wróblewskad |
| Нагороди: | |
| | |
Владислав Врублевський (пол. Władysław Wróblewski, 21 березня 1875, Краків — 19 серпня 1951, Лодзь) — польський юрист, директор Департаменту політичних відносин, міністр закордонних справ та прем'єр-міністр Королівства Польща (листопад 1918).
Владислав Врублевський був доцентом управління та адміністративного права Ягеллонського університету. 19 січня 1918 Врублевський очолив апарат управління прем'єр-міністра Королівства Польща[1]. 4 листопада 1918 року через політичну кризу та нестабільну ситуацію призначений на посаду прем'єр-міністра Королівства Польща та міністра зовнішніх справ[2]. У часи уряду Єнджея Морачевського очолював апарат Кабінету міністрів у ранзі держсекретаря. У 1923—1925 роки він був послом Республіки Польща у Лондоні та Вашингтоні[3]. У 1929—1936 роки — президент Банку Польщі. Був причетний, як юрист до розробки Конституції Республіки Польща, наполягаючи на копіюванні норм французького основного закону.
У період 1929—1936 років Владислав Врублевський очолював Польський Банк при правлінні прем'єр-міністра Владислава Грабського. Це був один з найтяжчих періодів реформування країни та створення грошово-кретидної та фіскальної системи країни. Врублевський був тим, хто проводив неоднаразову емісію грошових знаків[4]. Підписані Владиславом Врублевським грошові знаки є одними з найпопулярніших серед колекціонерів сьогодення.
У часи знаходження при владі як прем'єр-міністр Королівства Польща та міністр закордонних справ вів перемовини з українським урядом П. П. Скоропадського. Був одним з 22 очільників держав з ким Гетьманат Скоропадського встановив законом від 6 листопада 1918 року дипломатичні відносини. Крім того, окремо як міністр, узгоджував питання відкриття консульських установ[5].
- ↑ Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
- ↑ Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.
- ↑ Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
- ↑ Грошові знаки Польщі. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015.
- ↑ Україна за гетьманства П.Скоропадського (квітень — грудень 1918 р.). Архів оригіналу за 6 лютого 2014. Процитовано 4 травня 2015.
- Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
- Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
- Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.
- Грошові знаки Польщі [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Україна за гетьманства П.Скоропадського (квітень — грудень 1918 р.). [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.]

