Перейти до вмісту

HD46052

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD46052
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 6г 32х 27,18с
Схилення +32° 27′ 17,6″
Видима величина (V) 5,82[1]
Характеристики
Спектральний класA2
Яскравість B6,036±0,005[2]
Яскравість V5,839±0,005[2]
Показник кольору U−B0,13
Показник кольору B−V0,188±0,007[2]
Тип змінностізатемнювані зорі[3][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,08
індекс m1 0,23
індекс c1 0,94
індекс Hβ 2,86[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,870[2]
Мінімальна яскравість 6,140[2]
Період фотометричної
змінності зорі
2,53[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -26,51± 1,22[2] мс/рік

за схиленням: -17,52± 0,68[2] мс/рік

Паралакс (π) 11,86 ± 1,06[2] мс
Відстань 275,01 світлових років
84,32 парсек
Подробиці
Гравітація14 800 cm/s²[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Температура7670 K[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Металічність [Fe/H]0,15[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші позначення
HD 46052,

HIP 31173, HR 2372,

BD+32 1324
Посилання
SIMBADдані для HD46052

HD46052 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A2, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,8.[1] Вона розташована на відстані близько 275,0 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,53 доби в межах від Hmin= 6,14 до Hmax= 5,87.[2]


Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ Kreiner, J. M. Up-to-date linear elements of eclipsing binaries // Acta Astron. / M. Kubiak — Copernicus Foundation for Polish Astronomy, 2004. — Vol. 54. — P. 207–210. — ISSN 0001-5237
  4. ↑ Aerts, C. An all-sky sample of intermediate- to high-mass OBA-type eclipsing binaries observed by TESS // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2021. — Vol. 652. — 19 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202141489 — arXiv:2107.10005
  5. ↑ Kruse, Ethan, Caldwell, Douglas A., Stassun, Keivan G. et al. TESS Eclipsing Binary Stars. I. Short-cadence Observations of 4584 Eclipsing Binaries in Sectors 1–26 // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2022. — Vol. 258, Iss. 1. — 22 p. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.3847/1538-4365/AC324A — arXiv:2110.13382
  6. 1 2 3 Takeda Y., Han I., Kang D. et al. Compositional differences between the component stars of eclipsing close binary systems showing chemical peculiarities // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2019. — Vol. 485, Iss. 1. — P. 1067–1084. — 18 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STZ449 — arXiv:1902.04766