Â
Зовнішній вигляд
Очікує на перевірку
| Â | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | |||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| H | I | J | K | L | M | N | |
| O | P | Q | R | S | T | U | |
| V | W | X | Y | Z | |||
| Додаткові і варіантні знаки | |||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | |
| Ě | Ə | Ɛ | Ɠ | G̈ | Ĝ | Ğ | |
| Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | |
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | |
| IJ | Ĵ | J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
| Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
| LJ | M̈ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | |
| Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | |
| Õ | Ö | Ō | Ǫ | Ø | Ő | Œ | |
| Ơ | P̈ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | |
| Ɍ | Ɽ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | |
| Ṣ̌ | ß | ſ | Ꞅ | Þ | Ţ | Ť | |
| Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | Ú | |
| Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | Ų | |
| Ư | V̈ | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
| Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
| Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | Ʒ | Ǯ | |
Â, â (а-циркумфлекс) — графема деяких латинських алфавітів. Найширше її використовують французька, румунська, турецька, валлонська, валлійська мови, а з-поміж слов'янських — хорватська та словенська.
- Â використовується у системі латинської транслітерації української мови ISO 9:1995 як відповідник літери Я.
- У французькій мові â позначає ударний (відмінності відкритості-закритості для а вже втратили актуальність) голосний «а», який начебто поглинув приголосний звук (зазвичай це «s»), що йде за ним, у потоці швидкого романського мовлення: bâton←baston («тростина»).
- «â» не є літерою в хорватській та сербській абетках, виступає в ролі знака «a» з циркумфлексом. Використовується лише в окремих випадках, для розрізнення омографів, що відрізняються тільки довжиною голосної. Таке може траплятися в родовому відмінку, але не тільки. Приклад: «Ja sam sâm.» (укр. Я один.)
- У португальській мові Â передає голосну [ɐ] у наголошених складах (у бразильському варіанті — [ɐ̃], якщо стоїть перед носовими приголосними).
- В румунській мові буква â була введена в 1860-х і 1990-х роках відповідно на місці кириличної «ы», звук якої ([ɨ]) він і представляє. Етимологічно звук розвинувся на місці латинських сполучень an,am. Приклад: romanus→român («румун»). У румунській мові цей звук також позначає літера î.
- Турецька мова певний час використовувала â для позначення задньоязикової пом'якшеної а, якій приблизно відповідає українська буква я. Наприклад, Âdet («традиція»), Elâzığ (Елязиг).
- Â є третьою літерою в'єтнамської абетки та вимовляється як /ɜ/. Для отримання п'яти тонів додаються діакритичні знаки: Ầầ, Ẩẩ, Ẫẫ, Ấấ, Ậậ.
- У валлійській мові Â позначає звук [ɑː].
Nes $ . dth="25%"| Графема
| HTML | Юнікод | TeX. | |
|---|---|---|---|
| Â | Â | U+00C2 | \hat A
|
| â | â | U+00E2j | \hat a
|
- Romanian language [Архівовано 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Vietnamese language [Архівовано 11 серпня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)