Перейти до вмісту

Софія Жолкевська

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Софія Жолкевська
Ім'я при народженніСофія
Народилася1587 / бл. 1590
Жовква
Померла20 серпня 1634(1634-08-20)
Олесько
ПохованняКостел Святого Лаврентія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьрусини Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняЖовква, Олесько
Відома завдякибабка короля Яна ІІІ Собеського
Суспільний станшляхтянка
Конфесіяримо-католицизм
РідЖолкевські Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСтаніслав Жолкевський[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиРеґіна Жолкевськаd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зІван Данилович
ДітиІван, Станіслав, Софія Теофілія, Дорота

Софія (Зофія) Жолкевська (1587 / бл. 1590[2][3] — 20 серпня 1634, Жовква) — польська шляхтянка, дружина Івана Даниловича, бабуся короля Яна ІІІ Собеського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 1587 р. в місті Жовква, заснованому батьком; найстарша донька великого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського та його дружини Регіни з Гербуртів (1566—6.11.1626)[4].

1605 року в Жовкві стала дружиною руського воєводи і власника Олеського замку Івана Даниловича.

За деякими історичними довідками Софія познайомилася з майбутнім чоловіком під час свого візиту в Олеський замок зі своїм батьком. Тоді вона думала, що їде туди з батьком як майбутня спадкоємиця, але по приїзді виявилось, що як наречена Івана Даниловича. Весілля відбулося в Олеському замку. На весіллі були присутні посли Польщі, Угорщини та Литви. Посол Польщі Хуберт Шумлянський у своїй доповіді королю Сигізмунду III Вазі про наречену написав так: «Вона білосніжний діамант, ніжна троянда весняного саду, а її волосся пшеничного відтінку затьмарює ніч. Жодна присутня на весіллі жінка не могла з нею зрівнятись».

Все життя провела в Олеському замку, поруч із чоловіком і дітьми, саме для неї Іван Данилович почав активну розбудову замку. З чоловіком мали дітей:


В 1622—1633 роках мала процес зі старостою Олександром Балабаном через 40000 золотих, ніби-то витрачених ним на викуп Яна Жолкевського.[5] У 1623 р. після смерті Яна Жолкевського, бездітного брата Софії, усі багатства Жолкевських перейшли до Даниловичів.[6] Батькові та брату Яну в жовківському фарному костелі св. Лаврентія фундувала встановлення пам'ятного мармурового надгробка з епітафією:

Exoriare aliquis nostris ex ossibus ultor

Самостійно керувала маєтками, впливала на призначення міських посадовців, регулювала цехові взаємостосунки та інше. 1 березня 1627 року зробила запис для шпиталю св. Лазаря львівського передмістя Жовкви; 1 лютого 1631 — для жовківської колегіати.

1629 р. Корсунське староство давало їй прибуток в 6 061 зл.[7] У 1631 р. С.Данилович із дозволу короля Сигізмунда ІІІ передала Корсунське староство своєму синові Станіславу.[6]

Помічником урядника її баришівських та бориспільських володінь якийсь час служив майбутній гетьман Іван Сулима.[8]

Померла в Олеську через шість років після смерті чоловіка від пневмонії. На похоронах мав прощальну промову зять Якуб Собеський. Син Станіслав сприяв виготовленню, встановленню матері, бабусі по лівій стороні від великого вівтаря у фарному жовківському костьолі св. Лаврентія пам'ятного мармурового надгробку з епітафією.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1065419821 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. 1 2 3 Łucja Charewiczowa. Daniłowiczowa Zofia, h. Lubicz (ur. ok. 1590 †1634)… — S. 418.
  3. ↑ за інформацією її надгробка, прожила понад 44 роки
  4. ↑ Herburtowie. IV pokolenie (пол.)
  5. ↑ Wanda Dobrowolska. Bałaban Aleksander (†1637) // Polski_Słownik_Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — S. 248.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840 (пол.)
  6. 1 2 Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 листопада 2025.
  7. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 листопада 2025.
  8. ↑ Віталій Щербак. Іван Сулима // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 141. — ISBN 5-203-01639-9

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Charewiczowa Ł. Daniłowiczowa Zofia, h. Lubicz (ur. ok. 1590 †1634) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV, zeszyt 16. — S. 417—418. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]