Конья

Конья
тур. Konya
Конья
Основні дані
37°52′22″ пн. ш. 32°29′32″ сх. д.
Країна	Туреччина
Регіон	Центральна Анатолія
Столиця для	Румський султанат і Конья
Засновано	700 до н. е.
Площа	41 001 км²
Населення	2 232 374 осіб (2019)
Висота НРМ	1016  м
Географічна зона	Центральна Анатолія
Міста-побратими	Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілгет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф, Тулькарм, Теджон
Телефонний код	(90) 332
GeoNames	306571
OSM	↑223133 ·R (Конья, Конья)
Поштові індекси	42xxx
Міська влада
Мер міста	Tahir Akyürek
Вебсайт	www.konya.bel.tr<br />[http://www.konya.gov.tr/ www.konya.gov.tr]
Мапа
Конья у Вікісховищі

Адміністративний поділ Коньї

Ко́нья (тур. Konya, також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія

Догрецький період

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гьоюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттську державу близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період

У грецьких документах місто фігурує як Іконіон. У Біблії Іконіон згадується в Діяї апостолів — з містом пов'язані подорожі апостола Павла. У перекладах Біблії українською місто згадується як Іконія (Дії 14:1). Вважається батьківщиною св. Параскеви Іконійської (П'ятниці) з III століття. Також тут народилася Текля Іконійська (II століття).

За часів римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам і отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії; у грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісідії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки

Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки; Конья в період приблизно 1150–1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалася, у той час коли Іконіум був столицею, держава називалася Іконійський султанат, а назва Кон'я з'явилася через кілька століть. Тоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

У сельджуцький період тут жив знаменитий поет і математик Омар Хаям (1048–1131). У XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. У 1244 році він зустрів Шемса Тебрізі й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому Сході організовувалися ордени дервішів, подібні до Мевлеві.

Османська імперія

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки, і сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.

Туреччина

Бібліотека і архів Сельджуцького університету

Факультет медицини Сельджуцького університету

У 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, за якими діяльність суфійських орденів заборонялася чи різко обмежувалася. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений на музей у 1927 році.

Пам'ятки культури, архітектура

Видатні місця

• Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
• Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
• Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
• Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
• Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
• Медресе Бюйюк Каратай, нині музей
• Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
• Археологічний музей
• Етнографічний музей
• Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
• Мечеть Азізіє
• Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 році
• Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636 році
• Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю

У середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжуються танцями. Фестивалі мають більш світський, ніж релігійний, характер.

Відомі люди

• Параскева Іконійська П'ятниця (III століття) — християнська свята та великомучениця.
• Амфілохій Іконійський (близько 340 року, Кесарія Каппадокійська — після 394 року) — єпископ Іконії.
• Сосипатр (апостол від 70) — перший єпископ Іконії.
• Тертій — другий єпископ Іконії, переписував Послання до римлян.

Див. також

• Суфізм

Література

• W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
• St Paul the Traveller (1895);
• G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
• Данило Туптало, Житія святих (1711)

Посилання

• Pictures of the city, amongst them the Mevlana Muzesi and several Seljuk buildings [Архівовано 26 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Catholic Encyclopedia entry [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Konya Weather Forecast Information
• All About Turkey [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Sacred Sites [Архівовано 1 червня 2008 у Wayback Machine.]

Найбільші міста Туреччини Дані Інституту статистики Туреччини, 2023 рік.
	№	Назва	Провінція	Населення	№	Назва	Провінція	Населення
Стамбул Анкара	1	Стамбул	Стамбул	15 655 924	11	Мерсін	Мерсін	1 938 389	Ізмір Бурса
	2	Анкара	Анкара	5 803 482	12	Діярбакир	Діярбакир	1 818 133
	3	Ізмір	Ізмір	4 479 525	13	Хатай	Хатай	1 544 640
	4	Бурса	Бурса	3 214 571	14	Маніса	Маніса	1 475 716
	5	Анталія	Анталія	2 696 249	15	Кайсері	Кайсері	1 445 683
	6	Конья	Конья	2 320 241	16	Самсун	Самсун	1 377 546
	7	Адана	Адана	2 270 298	17	Баликесір	Баликесір	1 273 519
	8	Шанлиурфа	Шанлиурфа	2 213 964	18	Текірдаг	Текірдаг	1 167 059
	9	Газіантеп	Газіантеп	2 164 134	19	Айдин	Айдин	1 161 702
	10	Коджаелі	Коджаелі	2 102 907	20	Ван	Ван	1 127 612