Глухий заясенний фрикативний
Очікує на перевірку
| Глухий заясенний фрикативний | |||
|---|---|---|---|
| ʃ | |||
| Номер МФА | 134 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʃ | ||
| Юнікод (hex) | U+0283 | ||
| X-SAMPA | S | ||
| Кіршенбаум | S | ||
| Брайль[en] |  | ||
| |||
Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].
Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.
- Глухий заясенний фрикатив
- Глухий заясенний фрикативний
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
- Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
- Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
- Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
- Глухий пост-альвеолярний фрикатив (англ. voiceless postalveolar fricative)
- Глухий пост-альвеолярний фрикативний
- Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiceless postalveolar sibilant fricative)
Властивості глухого заясенного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська | шыд | [ʃəd] | віслюк | ||
| азербайджанська | şeir | [ʃeiɾ] | вірш | ||
| албанська | shtëpi | [ʃtəˈpi] | дім | ||
| англійська | sheep | [ʃiːp] | вівця | Див. англійська фонетика | |
| арабська[2] | شمس | [ʃams] | сонце | Див. арабська фонетика | |
| баскська | kaixo | [kajʃ̺o] | привіт | ||
| болгарська | юнашки | [joˈnaʃki] | героїчно | ||
| валлійська | 'siarad | [ˈʃɑːrad] | говорити | Див. валлійська фонетика | |
| вірменська (східна)[3] | շուն | [ʃun] | собака | ||
| гебрейська | וויסנשאַפֿטלעכע | [vɪsn̩ʃaftləxə] | науковий | Див. гебрейська фонетика | |
| гінді | शक | [ʃək] | сумнів | Див. фонетика гіндустані | |
| ірландська | sí | [ʃiː] | вона | Див. ірландська фонетика | |
| латвійська | šalle | [ˈʃalːe] | кашне | ||
| литовська | šarvas | [ˈʃɐrˑvɐs] | обладунок | ||
| македонська | што | [ʃtɔ] | що | Див. македонська фонетика | |
| малайська | syarikat | [ʃarikat] | товариство | ||
| маратхі | शब्द | [ˈʃəbˈd̪ə] | слово | Див. фонетика маратхі | |
| нідерландська[4] | sjabloon | [ʃäˈbloːn] | шаблон | Див. нідерландська фонетика | |
| німецька[5] | schön | [ʃʷø̈ːn] | гарний | Див. німецька фонетика | |
| перська | شاه | [ʃɒːh] | шах | Див. перська фонетика | |
| португальська[6] | caixa | [ˈkajʃɐ] | коробка | Див. португальська фонетика | |
| румунська | șefi | [ʃefʲ] | шефи | Див. румунська фонетика | |
| сербська | шума | [ʃûmä] | ліс | Див. сербська фонетика | |
| словенська | šola | [ˈʃóːla] | школа | ||
| турецька | güneş | [ɟyˈne̞ʃ] | сонце | Див. турецька фонетика | |
| угорська | segítség | [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] | допомога | Див. угорська фонетика | |
| уйгурська | شەھەر | [ʃæhær] | місто | ||
| українська | шахи | ['ʃɑxɪ] | — | Див. українська фонетика | |
| фінська | šekki | [ʃekːi] | перевірка | Див. фінська фонетика | |
| французька[7] | cher | [ʃɛʁ] | дорогий | Див. французька фонетика | |
| шотландська гельська | seinn | [ʃeiɲ] | співати | Див. шотландська гельська фонетика | |
| Глухий заясенний фрикатив-несибілянт | |
|---|---|
| ɹ̠̊˔ | |
| Номер МФА | 151 414 402B 429 |
| Кодування | |
| X-SAMPA | r\_-_0_r |
| Звучання | |
- 1 2 Wells (2014:98-9)
- ↑ Thelwall, (1990), p. 37.
- ↑ Dum-Tragut, (2009), p. 18.
- ↑ Gussenhoven, (1992), p. 46.
- ↑ Mangold (2005:51)
- ↑ Cruz-Ferreira, (1995), p. 91.
- ↑ Fougeron та Smith, (1993), p. 73.
- Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (італ.), Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
- Cotton, Eleanor Greet; Sharp, John (1988), Spanish in the Americas, Georgetown University Press, ISBN 978-0-87840-094-2
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
- Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie (пол.), Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
- Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. 2nd), Blackwell
- Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 978-3-41104066-7
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec, Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—14, doi:10.1017/S0025100308003344
- Roach, Peter (2004), British English: Received Pronunciation, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 239—45, doi:10.1017/S0025100304001768
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—21, doi:10.1017/S0025100304001628
- Shosted, Ryan K; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—64, doi:10.1017/S0025100306002659
- Thelwall, Robin (1990), Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
