Digital Equipment Corporation
| DEC | |
|---|---|
| Тип | бізнес підприємство і технологічна компанія |
| Правова форма | акціонерне товариство |
| Галузь | комп'ютерна промисловість і computer hardware industryd |
| Наступник(и) (спадкоємці) | Хьюлетт-Паккард, Compaq і HP Inc. |
| Засновано | 1957 |
| Засновник(и) | Кен Олсен і Harlan Andersond |
| Закриття (ліквідація) | 1998 |
| Штаб-квартира | Мейнард |
| Продукція | комп'ютер |
| research | |
| | |
Digital Equipment Corporation (DEC) — американська комп'ютерна компанія, яку заснували 1957 року Кен Олсен та Харлан Андерсон.

У 1957—1992 осідок DEC's розташовувався на колишній вовняній фабриці в Мейнарді, штат Массачусетс. Їхні машини PDP серії PDP стали популярними в 1960-х, особливо PDP-8, яка широко вважається першим успішним мінікомпʼютером.
У 1970 викупила будівлю повністю та добудувала кілька нових корпусів. У 1970 вони стали третім за величиною виробником комп'ютерів після IBM і дивізійного підрозділу Univac Spery Rand.[1] Корпорація в кінцевому підсумку продала понад 600 000 PDP-11S.
Спочатку розроблений в якості наступного PDP-11, серії DEC VAX-11, був першим широко використовуваним 32-бітовим мінікомпʼютером, який іноді називали «супермінісом». Ці системи змогли конкурувати в багатьох моментах з великими мейнфрейм-компʼютерами, такими як IBM System/370. VAX був бестселером, причому більше ніж 400 000 копій було продано, і його продажі в 1980-х посприяли тому, що DEC стала другою за величиною комп'ютерною компанією в галузі. На піку своєї діяльності, компанія стала другим за величиною роботодавцем у Массачусетсі, після уряду держави.
Швидке зростання популярності мікрокомпʼютера наприкінці 1980-х, а особливо поява потужних робочих станцій на базі архітектури набору комп'ютерних інструкцій RISC, швидко витіснило із сегменту продуктивних станцій мінікомпʼютери DEC.
На початку 1990-х компанія переживала нелегкі часи через різке падіння продажів міні-моделей та спроб вирішити цю проблему шляхом виходу на ринок преміум-класу з компʼютерами типу VAX 9000. Але і це рішення спіткала комерційна невдача. Після декількох спроб виходу на ринок робочих станцій і файлових серверів, продукт DEC Alpha почав здобувати дедалі більшого успіху в середині 1990-х, але, на цей момент, вже було запізно для порятунку компанії. DEC спочатку почав роботу над Alpha як спосіб повторно реалізувати свої серії VAX.
У 1996 була учасником консорціуму UML Partners з розробки специфікації UML.
DEC був придбаний в червні 1998 Compaq; на той момент це було найбільше злиття в історії компʼютерної промисловості.[2] У той час Compaq був зосереджений на корпоративному ринку і недавно купив кілька інших великих постачальників. DEC був великим гравцем за кордоном, де Compaq мав менше присутності. Компанія згодом обʼєдналася з Hewlett-Packard (HP) в травні 2002.[3][4]
Початковий капітал компанії становив $100 тис., причому 70 % належало компанії American Research and Development Corporation. Компанія-засновник наполягла на тому, щоб у назві дочірньої компанії було відсутнє слово «computer», хоча спочатку її планували назвати «Digital Computer Corporation». Цієї ж умови було дотримано і в назві продукції: замість терміна «computer» вживали термін «Programmable Data Processor», або скорочено «PDP». Умова була пов'язана з тим, що в ті часи існував стереотип про те, що компʼютер — це щось величезне і дороге, що потребує окремого машинного залу й солідного персоналу для обслуговування. Таким шляхом компанія уникла негативних маркетингових наслідків цього стереотипу.
Найвідомішою продукцією DEC є серія мінікомпʼютерів PDP (найпопулярніший — PDP-11), серія VAX та мікропроцесор Alpha.
8-бітові системи
У 1980-х DEC створила VT180 (кодове ім'я «Robin») — термінал VT100 з мікрокомп'ютером на основі Z80 з операційною системою CP/M.
Пізніше був створений Rainbow 100, який мав процесори Z80 і 8088 і міг працювати з CP/M, CP/M-86 і MS-DOS.
DEC також використовувала 8-бітові мікропроцесори як вбудовані процесори у великих системах; наприклад, як консольний процесор в системах PDP-11/04, 11/34 та 11/44, а також як основний процесор сімейства VT100 графічних терміналів.
18-бітові системи
Протягом 1960-х DEC випускала машини зі співвідношенням ціна/продуктивність нижче, ніж у мейнфреймів IBM. Здебільшого, це були 18-бітові машини: PDP-1, PDP-4 (1963), PDP-7 (вперше використана технологія Flip-Chip), PDP-9 (1965) і PDP-15 (починаючи з 1970-х; потім продавалися під брендом «XVM»).
24-бітові системи
Назва PDP-2 була зарезервована для 24-бітної машини, яка так і не була випущена.
36-бітові системи
Була розроблена 36-бітова модель PDP-3, випущена в єдиному екземплярі.
У 1964 для вирішення наукових завдань була розроблена система PDP-6 з 36-бітною архітектурою. За нею пішла серія PDP-10, яка продавалася як DECsystem-10 і DECSYSTEM-20.
VAX
У 1976 році DEC розширила архітектуру PDP-11 до 32 біт і назвала її VAX (Virtual Address eXtension). Перша модель на її основі, PDP-11/780, була випущена в 1978, ставши першим супермінікомп'ютером компанії. Надалі DEC сфокусувалася на просуванні VAX, скасувавши проєкти з поліпшення попередніх архітектур, таких як PDP-10 (проєкт «Jupiter»).
Архітектура VAX мала набір інструкцій великий навіть за сьогоднішніми стандартами. VAX підтримувала пейджинг, захист пам'яті і віртуальну пам'ять. На VAX могли працювати операційні системи Unix і VMS від DEC.
- ↑ Campbell-Kelly, Martin; Aspray, William (2013). Computer: A History of the Information Machine. Boulder, Colorado: Westview Press. 62%. ISBN 978-0813345901.
- ↑ Schultz, Randy. Compaq to buy DEC. CNN Money. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ Street Journal, Nikhil Deogun, Gary McWilliams and Molly WilliamsStaff Reporters of The Wall (4 вересня 2001). Hewlett-Packard Agrees to Acquire Compaq Computer in Stock Swap. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ HP-Compaq merger completed - May. 3, 2002. money.cnn.com. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2020) |
- Digital Equipment Corporation [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
| Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |